Я сім’ям був, коли упав
У срібло трав.
Пророцтв ні в кого не шукав —
Ніхто й не знав.
Цього тоді не знав ніхто,
Бо ввись я ріс,
І не таїв відразу й зло
Ще жоден гість.
Під сонцем деревом собі
Я віти гнав,
Ще про ганьбу мою тоді
Ніхто не знав.
Пишався я, радів без меж —
Шумів, співав, —
Що з насінинки древом вже
Могутнім став.
Я став уже міцним, дарма,
Що юним був,
Як раптом підійшла юрма —
Сердитий гул.
І розрубали мене враз
Ті крикуни,
Під гнівні вигуки образ,
Мов дикуни.
Я зерням досить гордим був
І древом став,
Кому потрібно, не збагну,
Щоб я упав?
Чи я ж ганьби й гріха хотів,
Для цього жив? —
Своїм я тілом з трьох хрестів
Голгофу вкрив...
Комментарий автора: Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ТЫ — ЧЕЛОВЕК ! - Василий М. Благодарение Богу и Царице Небесной, моему святому Ангелу-Хранителю и всем святым Небесным безплотным Силам, в день праздника которых (21 /8 ст. ст./ нояб. 2002 г.) написано это стихотворение, а также моей маме — рабе Божией Ольге и всем молившимся обо мне, без чьей незримой поддержки написание этого стихотворения было бы невозможным.
Свидетельство : Случай на дороге - виктор Мы порою не знаем, по каким ходим "минным полям" и от каких неприятностей избавляет нас Господь. Иногда только приоткрывается занавес и мы становимся свидетелями этой невидимой войны. И укрепляемся в вере, и благодарим Господа, Которому слава и хвала вовеки!
